Минає двадцять три роки. Артем – успішний топ-менеджер. Чудова кар'єра, гроші, а ще – всеосяжний страх власної старості. Поряд з ним – кращий друг Олег та чудова дружина Уляна – його студентське кохання, мила, скромна та добра жінка. Вони одружились майже одразу після повернення з гір і вже мають двох доволі дорослих дітей.
Все прекрасно. Все так, як книжка пише – сім'я, діти, добробут. Але зовнішня картинка занадто зефірно-рожева, і чим довше вдивляєшся в неї, тим більше починаєш помічати, що вистава під назвою «Щаслива сім'я» відбувається на фоні вже давно зогнилих декорацій, а у дальніх шафах кожного із героїв ховається ціла армія скелетів.
На що здатні герої, аби запхати їх знову у схованку та змусити замовкнути? Може, повернутися до спогадів про той похід? Здається, біля того озера залишилась якась таємниця.
А можливо, і не було того походу зовсім?..